Загиблі побратими

Копець Тарас Володимирович «Зуб»

28.01.1995 — 01.06.2023

Захищаючи рідну землю, на Східному фронті смертю Героя поліг боєць 3-го батальйону «Свобода» 4 бригади оперативного призначення НГУ «Рубіж», Тарас Копець.

Побратими згадують: «Тарас взяв до рук зброю у березні 2022 року, був гідним сином Неньки України, сумлінно виконував свій обов’язок.
Щирий побратим, який завжди приходив на допомогу, мав добрий гумор, був дуже сміливим, не вагався виконувати найнебезпечнішого чину, завжди першим ставав до роботи, брався за складні завдання, не дозволяв собі лишити когось у біді. Йому можна було довірити будь-яку справу і бути впевненим, що він виконає її сумлінно та до кінця. Побратими брали з Тараса приклад. Для підрозділу було великою честю служити поряд з таким воїном. Він виконав свій обов’язок до кінця, стояв за Україну, за життя своїх побратимів. Схиляємо голови і зберігатимемо пам’ять навічно».

Прощання з Тарасом Копецем та траурне служіння відбудеться 17.07.2026 (п’ятниця) об 11:00 село Лінчин Рівненського району Рівненської області, вул. Незалежності, 108.

Вічна Слава Герою!
В строю!

Сердюк Олександр Олександрович «Степлер»

16.05.1991 — 02.07.2026

Трагічно помер боєць батальйону «Свобода» 4 бригади оперативного призначення НГУ «Рубіж», Олександр Сердюк.

Побратими згадують: «Олександр Сердюк був відомий своєю щирістю, працьовитістю та бажанням допомагати іншим. У серпні 2025 року розпочав військову службу, готовий захищати свою країну. Під час виконання бойового завдання на Покровському напрямку отримав важке поранення, після евакуації проходив тривале лікування та численні реабілітації. Для рідних, друзів і побратимів він був надійною опорою, людиною великого серця, тепла й доброти, яка завжди знаходила сили підтримати та допомогти кожному, хто цього потребував. Так сталося, що воїн пішов з життя, але його світла пам’ять, його доброта і відданість завжди житимуть у наших серцях.
Будемо пам’ятати завжди!».

Прощання з Олександром Сердюком відбудеться 07.07.2026 о 10:30 годині у селищі Олександрівка, Олександрівської селищної громади, Кропивниччина.

Картка для фінансової підтримки родини Героя: 4149499087005268 (Наталя Семенівна, мати).

Вічна Слава Герою!
В строю!

Поляков Володимир Олександрович «Рибак»

04.05.1987 — 09.06.2026

Трагічно помер боєць батальйону «Свобода» 4 бригади оперативного призначення НГУ «Рубіж” Володимир Поляков.

Побратими згадують: «Рибак показав себе справжнім захисником рідної землі.
Під час одного з боїв отримав поранення. Був доброю, справедливою людиною.
Будемо пам’ятати завжди!».
Прощання з Володимиром Поляковим відбудеться 12.06.2026 у селі Турбіїв Ружинської громади Бердичівського району Житомирської області.
Вічна Слава Герою!
В строю!

Кірпенко Володимир Олександрович «Вовк»

09.05.1985 — 31.05.2026

Захищаючи рідну землю, у бою на Східному фронті смертю Героя поліг боєць батальйону «Свобода» 4 бригади оперативного призначення НГУ «Рубіж», Володимир Кірпенко.

Побратими згадують: «Володимир мав позивний “Вовк”, позивний обрав не випадково, був для нього “Вовк” тотемною твариною: символом високої моральності, відданості родині, зграї.

Воїн за духом, був людиною честі, гідності та сильного характеру. Не міг похвалитись міцним здоров’ям, мав проблеми із суглобами, які давали про себе знати, інколи кожен рух давався через страшний біль, але стискав зуби і робив те, що потрібно для виконання завдання, для рятування побратимів, для наближення перемоги.
Володимир залишався людяним навіть у найважчі часи, поважав своїх товаришів, цінував дружбу та завжди знаходив слова підтримки для тих, хто цього потребував. Деякі побратими проміж себе звали його “батя”, у спогадах лишився доброю, справедливою та мужньою людиною, яка своїми вчинками заслужила повагу оточуючих.
Війну Володимир Кірпенко сприймав, як випробування, яке необхідно пройти заради майбутнього своєї країни, своїх рідних і всіх, кого любив. За деякий час до своєї загибелі вперше за 4 роки побачився зі своєю дитиною, для цього отримав дозвіл на виїзд за кордон. Повернувся, щоб надалі рятувати життя побратимів. Вірив у перемогу, у силу українського народу, у те, що свобода і незалежність варті боротьби. До останнього залишався вірним своїм принципам, побратимам і військовому обов’язку.
Будемо пам’ятати завжди!».

Прощання з Володимиром Кірпенком відбудеться 06 червняоб 11:00 в м. Київ на Лісовому цвинтарі.
Картка для фінансової підтримки родини Героя 5168745166723624 (Вікторія Борисівна, мати).

Вічна Слава Герою!
В строю!

Бугаєнко Роман Валерійович «Бугай»

20.03.1987 — 06.08.2025

Захищаючи рідну землю, у бою на Східному фронті смертю Героя поліг боєць батальйону «Свобода» 4 бригади оперативного призначення НГУ «Рубіж», Роман Бугаєнко.

Побратими згадують: «Рома залишив по собі пам’ять, як про надзвичайно світлу людину. В особливо складних ситуаціях його добрий, щирий і теплий погляд завжди зігрівав та заспокоював тих хто був поруч.
Він був скромною та чесною людиною, яка ніколи не шукала гучних похвал. Його виконавчий та відповідальний підхід до кожної справи викликав безмежну повагу.
На таких людях як Роман — чесних, працьовитих і чистих душею — тримається наш світ. Вічна і світла пам’ять.
Будемо пам’ятати завжди!».

Прощання з Романом Бугаєнком відбудеться 28 травня у селищі Макарів (Київська область).

Вічна Слава Герою!
В строю!

Остапенко Валерій Валерійович «Остап»

08.10.1971 — 06.08.2025

Захищаючи рідну землю, на Східному фронті смертю Героя поліг боєць 3-го батальйону «Свобода» 4 бригади оперативного призначення НГУ «Рубіж», Валерій Остапенко.

Побратими згадують: «Остап був гідним, зразковим сином нашої Неньки України. Сумлінно виконував свій обов’язок, як би складно не було.
Чудовий побратим, який завжди протягне руку допомоги. Веселий, простий, душа підрозділу.
Остапа зараз дуже не вистачає. Він був прикладом і для побратимів, і для своїх синів. Люблячий батько і чоловік.
Ми пишаємося, що він був поруч з нами. Будемо пам’ятати завжди!».

Прощання з Валерієм Остапенком відбудеться 30 квітня о 10:00 в с. Денихівка (Київська область).

Картка для фінансової підтримки родини Героя 4149 4975 3415 8847 (Наталя, дружина).

Вічна Слава Герою!
В строю!

Пономаренко Максим Юрійович «Міньйон»

27.01.2001 — 07.04.2025

Захищаючи рідну землю, у бою на Східному фронті смертю Героя поліг боєць батальйону «Свобода» 4 бригади оперативного призначення НГУ «Рубіж», Максим Пономаренко.
Побратими згадують: «Відважний воїн та патріот України. Надзвичайно розумний, при цьому товариський та веселий побратим. Максим був організатором та виконавцем складних бойових операцій. Авторитет та повага до нього у підрозділі були на найвищому рівні. Такі, як Максим, не забуваються. Розпочата ним військова справа продовжує знищувати московське зло на нашій землі.
Нам всім болить душа, коли ми говоримо про нього!
Будемо пам’ятати завжди!»

Прощання з Максимом Пономаренком розпочнеться 25 лютого о 10:00 на Західному цвинтарі Одеси.

Картка для фінансової підтримки родини Героя 41494975 2894 0978.

Вічна Слава Герою!
В строю!

Кілочок Ігор Вікторович «Сивий»

13.04.1980 — 06.02.2026

Захищаючи рідну землю, у бою на Східному фронті смертю Героя поліг боєць батальйону «Свобода» 4 бригади оперативного призначення НГУ «Рубіж», Ігор Кілочок.

Побратими згадують: «Вірний та відданий своїй справі. Завжди готовий виконувати найскладніші завдання. Спокійний, розсудливий, з гарним почуттям гумору. З ним завжди було про що розмовляти на будь-які теми.
Він знав за що стоїть. Був готовий до будь-яких задач. Гідний син своєї країни, гідний батько та чоловік. Вірний та надійний побратим.
Будемо пам’ятати завжди!»

Прощання з Ігорем Кілочком розпочнеться 11 лютого о 10:00 у селі Кожухівка Коростенського району Житомирської області.

Картка для фінансової підтримки родини Героя 4149 5000 2077 7796 (Оксана, дружина).

Вічна Слава Герою!
В строю!

Івах Артур Анатолійович «Арчі»

02.10.1987 — 26.12.2025

Трагічно загинув боєць батальйону «Свобода» 4 бригади оперативного призначення НГУ «Рубіж», Артур Івах.

Побратими згадують: «Арчі показав себе гідним воїном, справжнім захисником рідної землі.
Під час одного з боїв ворожа куля потрапила в його шолом, який розлетівся на друзки, але він продовжив відбивати ворожий штурм.
Не зважаючи на важкі умови, вистояв і не відступив з позицій. Був доброю, справедливою людиною та сміливим бійцем. Будемо пам’ятати завжди!».

Прощання з Артуром Івахом відбудеться 6 січня в Чернівцях.

Вічна Слава Герою!
В строю!

Варгас Норберто Родрігез «Снайпер»

06.09.1989 — 02.04.2025

На Східному фронті смертю Героя поліг боєць 3-го батальйону «Свобода» 4 бригади оперативного призначення НГУ «Рубіж», Варгас Норберто Родрігез.

Побратими згадують: «Норберто загинув під час виконання бойового завдання. Він був воїном честі й відваги, людиною, яка свідомо обрала шлях служіння та стала пліч-о-пліч з українськими побратимами у боротьбі за свободу і справедливість. Його мужність, дисципліна та вірність присязі назавжди залишаться в пам’яті тих, хто мав честь служити разом із ним.
Він, колумбієць, віддав найдорожче — своє життя — за спільні цінності, за свободу, що не має кордонів. Сьогодні тіло Героя з пошаною відправлено до рідної країни, де його зустрінуть близькі та друзі. Разом із ним повертається і наша вдячність за його подвиг.
Світла пам’ять і вічна шана загиблому воїну. Схиляємо голови у скорботі та розділяємо біль втрати з родиною й усіма, хто знав Норберто. Будемо пам’ятати завжди!»

Вічна Слава Герою!
В строю!